Пн-Пт 08:00 - 19:00, Сб 10:00 - 18:00

Думки мами вголос – як народжуються комплекси

як народжуються комплекси

Оксана, мама 2 хлопчиків, які ростуть з нами в Smartik, розмірковує про те, як з’являються комплекси у дітей…

Звичайним літнім вечором, вийшовши на прогулянку, ми ‘застрягли’ на одному з майданчиків. Дітей було не дуже багато – період канікул і відпусток відчувався. Серед малявок була і дівчинка років 12-ти. Вона прийшла на майданчик з маленьким братиком і мамою. Дівчинка дуже добре грала з хлопчиком і інших діток не залишала без уваги. Матвій, якому два роки з хвостиком, називав її тіткою – вже дуже струнка і висока дівчинка була – на що вона реагувала з посмішкою. Хтось із присутніх мам зробив комплімент дівчинці:

– З твоїм ростом і зовнішніми даними можна стати моделлю!
А далі пішов коментар мами дівчинки, який не залишив байдужим нікого з присутніх:
– Та яка тут модель! Вона сутулиться жахливо! Горбиться, як старенька!

Дівчинка розвернулася і, ледве стримуючи сльози, відійшла до протилежного кінця майданчика.

І все… Одна фраза самої дорої людини на світі здатна “зламати” дитину, знищити її самооцінку, віру в себе, в свої сили і можливості. Після почутих слів зароджується думка про те, що ти не варта поваги, любові оточуючих. Якщо вже власна мама не вірить в тебе, що тут говорити про інших людей. Чому, мама, яка дуже сильно любить свою дочку (а я в цьому впевнена) здатна необдумано її образити.

Може у нас в підсвідомості сидить думка про те, що хвалити своїх дітей, пишатися ними – це рівносильно хвастощів. Або ми вважаємо, що здатні перехвалити дитину і знизити його мотивацію прагнути до чогось кращого, рухатися вперед. Або ми думаємо, що наші слова, як відро холодної води на голову після сауни, здатні освіжити думки дитини і підштовхнути до дій.
Або ми свідомо боїмося мріяти про майбутнє сина або дочки, щоб не розчаровуватися, якщо нашої мрії не судилося здійснитися.

Що рухає мамами, які кидають фрази своїм дівчаткам: “поклади шматок торта, подивися яка в тебе попа, живіт, стегна, щоки” (потрібне підкреслити). При цьому мами щовечора приносять додому солодощі і залишають вазу з цукерками на обідньому столі, не замислюючись, що заміна солодощів фруктами здатна знизити проблему зайвої ваги. Чому, коли дитина сутулиться його не ведуть на танці, плавання, а нагороджують фразою “горбата, як баба Яга” і плескають по спині. Чому дитину, яка відстає в школі величають “тупою, дурною, козлом”.

У такі моменти у маленької людинки зароджується думка про те, що її ніхто не любить, що вона страшна, негарна, погана, не достатньо розумна. З’являється злість, образа і бажання сховатися, втекти і зробити все навпаки, помститися за випробувану біль.

Чому батьки свідомо ставлять на дитину клеймо, з яким доводиться жити все життя.

І виростаючи, ми отримуємо клубок з комплексів, який носимо протягом життя. Кому-то рік за роком, ниточка за ниточкою вдається розплутати його до кінця. Хтось, не зумівши розв’язати вузол, кидає це заняття. А деякі носять свої комплекси все життя, так і не спробувавши щось змінити.

І коли, дівчина, яка не заводить знайомств з представниками протилежної статі, вважаючи себе мало красивою, стрункою, розумною. Коли хлопець боїться підвищення по службовій драбині, уникаючи успіху. Коли людина не задоволена собою, своєю поведінкою і діями, відчуваючи загальний дискомфорт і позбавляючи себе смаку життя. Коли люди потребують постійного і загального схвалення, забороняючи собі бути тими, ким хочеться. Це все родом з дитинства … Це все наші комплекси, бажання вступити всупереч волі батька, мами, брата, сестри… Це бажання отримати додатково любов і повагу… Це бажання комусь щось довести…

Слова добре відомого нам письменника, Марка Твена, дуже до місця: «Людина не може бути задоволена життям, якщо вона незадоволена собою».

Мами, тати, бабусі й дідусі не піддавайтеся спокусі відразу висловити те, що прийшло вам на розум, оскільки діти приймають наші установки, як даність, і будують навколо них своє життя!

Чим закінчилася наша історія на майданчику? Мама пішла вибачатися перед дочкою за сказані слова. Не відомо, про що вони говорили, але посмішка на обличчі дівчинки свідчила багато про що.

Хочеться вірити, що дівчинці вдасться багато чого досягти в житті, маючи в союзниках свою маму.

Scroll to Top